Агапит Печерский

Руслан Новакович, Сергій Дудник,
Сергій Пашкович, Вячеслав Столяров

     Києво-Печерська Лавра відома в усьому світі як значна пам`ятка нашої архітектурної та історично-культурної спадщини. З`явившись у середені ХІ ст. як один з перших монастирів християнської Русі, Києво-Печерський монастир одразу ж набув статусу відомого і поза межами держави політичного і громадсько-культурного центру. В ньому були ченцями, працювали й в печерах поховані відомі політичні діячі, діячі мистецтва, філософи, перші літописці, лікарі, іконописці, архітектори.
     В Ближніх печерах поховані перші руські лечці - Даміан-зцілитель, Алімпій Печерський, Прохор-лободник та ін. В ХІ ст. тут вже існувала перша на Русі богодільня, та притулок для психічних хворих ("келія біснуватих") що й досі існує у Ближніх печерах. 
    Одним з найвідоміших фахівців у галузі медицини, яка народжувалася в ХІ ст., був Святий Агапіт Печерський, один з перших печерських ченців. Його мощі вже 9 століть лежать у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври. Про нього ми дізнаємося з "Києво-Печерського Патерику" - середньовічнoї збірки оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців. Видатний український історик і державний діяч М. Грушевський дав дуже високу оцінку "Патерику", назвавши його "золотою книгою" українського письменного люду". Нам невідомо, коли народився Агапіт, але прийшов він до монастиря одним з перших і мав постриг від першого печерського ігумена Антонія. Зціляв він молитвою і зіллям, здебільш внутрішні хвороби. Відомо, що він читав твори Гіпократа і Галена грецькою мовою. Його нове ім`я Агапіт в перекладі з грецької "божественна любов". Це вища любов, це милосердя до знедолених, хворих та калік.
     У "Патерику" читаємо, що Агапіт без поклику йшов до хворих, тобто якесь внутрішнє чуття підказувало де потрібна його допомога. Над труною Агапіта в печерах висить ікона з написом "Прп. Агапіт-врач безмездний", тобто безкоштовний, він ніколи не брав грошей за свою працю, будь то хворим князь чи жебрак. Бо він був лікар Божією милістю, впровадник медичної допомоги серед русів.
     В той час захворів Чернігівський князь Володимир Всеволодович Мономах. Помираючий князь шле у Київ за Агапітом. Той, дізнавшись про всі симптоми хвороби, вислав йому зілля, бо знав "каким зелием лечися какой недуг". Випивши ці ліки князь швидко одужав і встав зі смертного одра.
     Після всіх цих подій Володимир Мономах їде в Київ до Агапіта, щоб віддячити йому за своє зцілення і подарувати один із своїх маєтків. Почувши про це, Агапіт сховався у печерах у своїй келії. Князь тоді заслав болярина свого у печеру до Агапіта з великими дарами лікарю. Агапіт відмовився їх прийняти і запропонував ці дари роздати жебракам, а їстивне віднести до монастирської лікарні, що і було виконано.
     Цікаво, що на долонях Св. Агапіта були знайдені залишки міді та пилок рослин з берегів колишньої Візантії. Вважається, що це є складові частини ліків стародавнього українського лікаря.
     Проведені вченими детальні дослідження мощей дозволили встановити зріст Агапіта (166 см), вік, в якому він помер (біля 60 років), час поховання (кінець ХІ століття, що збігається з літописними данними). Встановлено також, що при житті Св. Агапіт страждав на артрозоартрит попереково-грудного відділу хребетного стовпа, спонділоартрит, пародонтоз, накульгував на праву ногу; від народження в нього нe було мізинеця на лівій руці.
     В 1995 році виповнюється 900 років від дня смерті першого лікаря і час подбати про вшанування його пам`яті. Насамперед йдеться про спорудження в Києві пам`ятника Анапіту Печерському. Рішення про це вже прийнято. Відповідна постанова прийнята також про будівництво академічного храму, який буде споруджений біля фізико-хімічного корпусу Київського медичного університету. Тут встановлений хрест і пам`ятний стенд з написом про спорудження першої в Україні університетської церкви.
    Слід також сказати про те, що фахівці школи Герасимова відтворили за черепом справжній прижиттєвий вигляд першого лікаря. Це скульптурне погруддя Св. Агапіта зберігається у відділі історії печер Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника і повинно стати зразком для майбутнього монументу. Для бажаючих допомогти в справі побудови храму та пам`ятника наводимо контактний телефон голови Комісії по ввічненню пам`яті Св. Агапіта, професора Івана Івановича Сахарчука 220-00-22. Розрахунковий рахунок:
     Головна Рада Українського товариства охорони пам`яток історії та культури р/рахунок 700511 в Київській міській дирекції Укрсоцбанку МФО 322012 Агапіт Печерський

Резюме
     Святой Агапит Печерский (в переводе с греческого - "божественная любовь") был одним из искусснейших лекарей Киевской Руси в ХІ столетии, о чем свидетельствует "Киево-Печерский Патерик"- книга-сборник повествований о становлении Печерского монастыря и его первых монахах.
     Уже девять веков мощи Агапита находятся в Ближних пещерах известной во всем мире Киево-Печерской Лавры. В 1995 году исполняется 900 лет со дня его кончины.
     В ознаменование этой даты в истории медицины Украины принято решение о сооружении в г. Киеве памятника Агапиту и первой в Украине университетской церкви.
     Печери Києво-Печерської Лаври i Лаврські печери - два самостійних підземних лабіринта (вис. - до 2 м, шир. - 1,5 м), вириті у лесовій породі. Загальна довжина - понад 500 м. Спочатку Лаврські печери служили житлом для монахів, пізніше місцем поховання (Витяг з: "Киев. Энциклопедический справочник" под ред. А.В. Кудрицкого, Главная редакция УСЭ, Киев, 1982, стр. 434).